Впровадження державною податковою службою системи податкового комплаєнсу

Впровадження державною податковою службою

 системи податкового комплаєнсу

В умовах реформи податкової служби з пріоритетами, підходами та змінами відповідно до потреб платників податків, ДПС впроваджує систему податкового комплаєнсу. Система сприятиме покращенню податкової дисципліни платників податків, а також мінімізації ненадходжень до державного бюджету.

Дослівно з англійської «комплаєнс» - це відповідність, згода. Його обов’язок забезпечити відповідність законодавства і міжнародних норм шляхом розробки та дотримання певних внутрішніх політик і процедур.

Податковий комплаєнс - комплекс мотивів та стимулів платників податків, які спонукають їх дотримуватись вимог податкового законодавства, законодавства із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплачувати податки, збори, платежі.

Стимулювання добровільної сплати податків неможливо без надання якісних послуг, зручного процесу звітування та ефективного адміністрування.  Аналітична  робота податківців орієнтована на ризикових платників, що дозволяє забезпечувати належний процес реагування на правопорушення податкового законодавства. Одним із основних елементів системи податкового комплаєнса є ідентифікація та оцінка податкових ризиків.

Комплаєнс-ризики – це потенційні втрати і юридичні санкції через недотримання законів або правил. Проведення ідентифікації та оцінки ризиків є необхідною попередньою роботою, яка проводиться перед виконанням основного завдання - мінімізацією ризиків. Якщо ж контроль податкових ризиків недостатній,  то це може призвести до вкрай негативних наслідків: зниження вартості бізнесу, значної переплати податків, адміністративної і карної відповідальності, навіть банкрутства підприємства.

Розрізняють зовнішні (пов’язані зі зміною законодавства) і внутрішні ризики (обумовлені відновленням персоналу, впровадженням або модернізацією інформаційних систем, появою нових технологій, запровадженням нових видів товарів, реорганізацією компанії, розширенням ринків збуту тощо).

Оцінка ризиків може бути, наприклад, такою: низький ризик, середній ризик, високий ризик, дуже високий ризик. По критерію ймовірності: певні, дуже ймовірні, можливі, малоймовірні, рідкісні.

Оцінка ризиків потрібна для того, щоб чітко з’ясувати, які ризики можна ігнорувати, а які - в жодному разі ні. Наприклад, перетин критерію ймовірності «дуже ймовірні» і критерію наслідків «критичні» дає дуже високий ризик, який необхідно обов’язково врахувати і за можливості мінімізувати. А якщо наслідки ризику помірні і при цьому критерій ймовірності «малоймовірні», то ризик буде низьким.

Оцінка ризику  індивідуальна для кожного підприємства. Кожна компанія сама визначає для себе критерії ймовірності або наслідків.

Ранжувати ризики за ймовірністю і за наслідками можна, наприклад, на ймовірності здійснення ризику протягом трьох податкових періодів. Якщо «подія ризику» відбувається один раз протягом трьох податкових періодів - це такий, що « дуже рідко відбувається». Якщо ж ймовірність здійснення такої події становить більше ніж двічі за один податковий період -  такий, що «постійно відбувається».

Ранжування за наслідками може враховувати такі наслідки ризиків:

-           ризик донарахування податків, штрафів, пені тощо;

-           ризик посилення податкового контролю;

-           ризик втрати репутації;

-           ризик ліквідації бізнесу.

 Кому та коли доцільно впроваджувати систему податкового комплаєнса? Безперечно, для ризиків високого і дуже високого ступеню, для підприємств, які працюють в зоні дії трансферного ціноутворення, де майже всі ризики високі або дуже високі.

 Мета податкового комплаєнсу - передбачити й запобігти проблемам під час податкових перевірок, знайти можливість значно знизити податкові ризики, допомогти платникам уникнути найпоширеніших помилок податкового законодавства у майбутньому та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків.. Це шлях до якісних змін у підходах до податкового адміністрування та сприйняття податкових органів платниками, що дозволить вивести  відносини з платниками на новий рівень, який ґрунтується на довірі і партнерстві.