Відбулася телефонна «гаряча лінія» щодо актуальних питань з трансфертного ціноутворення

    Сьогодні, 17 червня 2021 року, в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків відбувся сеанс телефонного зв'язку – «гаряча лінія» стосовно актуальних питань з трансфертного ціноутворення.

   Начальник управління трансфертного ціноутворення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Світлана ГЛУШКО відповіла на актуальні питання, що турбують платників з вищезазначеного напрямку діяльності.

    Які  ж питання надійшли від платників під час сеансу?

    Якщо перевірка з питань дотримання принципу «витягнутої руки» закінчилась у квітні 2019 року, коли податковий орган може проводити наступну перевірку?

    ПКУ встановлено, що контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» одного платника податків протягом календарного року та проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у п.п. 78.1.5, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу) (п.п. 39.5.2.4 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу)

   Відповідно до Постанови Верховного Суду від 12.11.2018 №820/2693/16, Постанови Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 16.04.2013 зазначено, що календарний рік – це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 календарних днів.

    Отже, у разу коли перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» завершено  (складено акт або довідку) у поточному календарному році, контролюючий орган за наявності визначених Кодексом відповідних підстав для проведення перевірок, має право розпочати перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» щодо інших контрольованих операцій (крім випадків, зазначених у пп.78.1.5, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу) з першого робочого дня наступного календарного року.

    Які зміни відбулися при складання звіту про контрольовані операції за 2020 рік та додатків до Звіту?

    19.03.2021 р. набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 р. № 841 (далі - наказ № 841) «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі - Звіт та Порядок).

    Наказ № 841 виданий згідно з п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).

    Загалом форма Звіту не зазнала суттєвих змін порівняно з поточною версією, проте додано декілька важливих нововведень, найважливіші з яких наводимо нижче:

• додано коди пов’язаності (зокрема. У зв’язку із запровадженням нової категорії пов’язаних осіб «утворення без статусу юридичної особи»);
• уточнено коди типу операцій із сировинними товарами;
• розширено основний додаток Звіту двома новими графами, в яких необхідно зазначити код типу і назву використаних джерел інформації для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

    Якщо підприємство не входить до міжнародної групи компаній чи повинно таке підприємство, разом із звітом про здійснені контрольовані операції, подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній?

    Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

    Таким чином, всі платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

    Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній будуть затверджені Міністерством фінансів України. Перше повідомлення подаються до 01 жовтня 2021 року за 2020 звітний рік.

    За що доведеться платити штрафи?

    Перелік штрафів в новій редакції розширили, і з 1-го січня 2021 року такі штрафи виглядають наступним чином:

Штрафи у сфері ТЦУ (прожитковий мінімум працездатного громадянина на 01.01.2021 р – 2270 грн.)

– Неподання звіту по контрольованим операціями

Якщо ви не подасте звіт по к / о, то за всіма незадекларованим операціями вам доведеться викласти 300 прожиткових мінімумів працездатного громадянина, що в 2021 р становить 681 000 гривень.

– Незадекларовані к / о

При відсутності задекларованих контрольованих операцій державі буде потрібно виплатити 1% від суми цих операцій. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів (тобто, 681 000 гривень), зафіксованих за станом на 1 січня звітного року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених в цьому році.

– Несвоєчасне подання звіту по к / о

Невчасно поданий звіт по контрольованим операціями обійдеться вам в 1 прожитковий мінімум, зафіксований на 1-е січня звітного року, і виплатити цей мінімум доведеться за кожен прострочений день. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів (тобто, 681 000 гривень).

– Невчасно декларування контрольованих операцій

У цьому випадку штраф буде таким же, як і за невчасне подання звіту за к / о: 1 прожитковий мінімум, зафіксований на 01.01 звітного року, за кожен прострочений день, але не вище 300 розмірів прожиткового мінімуму (681 000  гривень ).

– Неподання документації по ТЦУ

Штраф за неподання документації з трансфертного ціноутворення становитиме 3% від обсягу контрольованих операцій, за якими платник податків повинен був підготувати таку документацію. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 200 прожиткових мінімумів працездатного громадянина (тобто, 454 000 гривень),зафіксованих за станом на 1 січня звітного року, за весь обсяг контрольованих операцій, здійснених в цьому році.

– Несвоєчасне подання документації

За невчасно подану документацію в Україні карають 2-мя розмірами прожиткового мінімуму працездатної громадянина за станом на 1-е січня звітного року, які виплачуються за все прострочені дні(4540 гривень в день), але не вище 200 розмірів прожиткового мінімуму (454 000 гривень).

– Чи не подані звіти по к / о та документація по закінченню місяця після крайнього терміну виплати штрафів «першої групи» ( «старих штрафів в новій редакції»)

Якщо протягом 30-ти календарних днів, наступних після крайньої дати виплати штрафів «1-й групи », ви не подаєте документацію по ТЦУ, вас оштрафують на 5 прожиткових мінімумів, встановлених на 1-е січня звітного року, які ви зобов’язані будете заплатити за кожен прострочений день (а це складе 11 350 гривень щодня).

– Недотримання принципу «витягнутої руки»

Не слід забувати, що в разі виявлення податковою перевіркою недотримання компанією принципу «витягнутої руки» нараховуються додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток.

– Неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

За неподання повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2020 році прожитковий мінімум складав 2 102 гривень. Отже, розмір штрафу дорівнює 105 100 гривень. Повідомлення про участь у МГК, згідно з п. 53 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, має бути подано вперше у 2021 році за 2020 рік (до 1 жовтня 2021 року).

    Що таке глобальна документація з трансфертного ціноутворення? Яка її система?

    Глобальна документація з трансфертного ціноутворення – це певна система документів або один документ, який складається у вільній формі та зобов’язаний мати в собі такі дані:

• інформацію про організацію та систему міжнародної групи компаній, вказуючи осіб, що перебувають у складі цієї групи;
• детальний опис діяльності групи, що має вказувати на головні фактори, що регулюють фінансові результати; ланцюги закупівлі та постачання та утворення прибутку; договори та угоди, які направлені на отримання певних послуг або робіт; короткий аналіз діяльності членів групи; інформація про угоди, які стосуються процесу реструктуризації групи;
• нематеріальні активи, що залучаються у діяльність міжнародної групи компаній;
• документацію щодо фінансової та бухгалтерської діяльності міжнародної групи компаній;
• консолідований фінансовий звіт групи за пройдений рік, проте якщо такий відсутній, то надається інша звітність, яка була сформована з іншою метою;
• інформація про укладені односторонні договори, які спрямовані на завчасне визначення ціноутворення. 

     На кого покладений обов’язок надавати глобальну документацію з питань трансфертного ціноутворення? 

    Відповідь на це питання міститься у підпункті 39.4.7 статті 39 Податкового кодексу України. Таким чином, глобальну документацію має подавати саме платник податків, який є учасником міжнародної групи компаній. Проте є обов’язкова умова, яка полягає в тому, що загальний консолідований дохід цієї групи, що визначений відповідно до вимог та стандартів бухгалтерського обліку та який використовується материнською компанією, має відповідати або бути більшим за розмір, який становить 50 мільйонів євро. 

     Світлана ГЛУШКО під час відповіді на ці та інші питання звертала увагу запитувачів на можливість використання сучасних методів отримання актуальної інформації – зокрема, за допомогою сервісу «InfoTAX»,  телеграм-каналу ДПС, на сторінках ДПС та Східного МУ у Facebооk, та нагадувала великим платникам про можливість активніше звертатися до персональних координаторів – податкових консультантів за фаховим вирішенням питань.