Державна податкова служба України у листі від 01.04.2025 № 8680/7/99-00-21-02-01-07, з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2024 році, що сплачуються у 2025 році, та частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, що відраховуватиметься у 2025 році у межах компетенції повідомляє.
Правові основи управління об’єктами державної власності визначаються згідно із Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі - Закон №185).
Особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та Законом України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (частина друга статті 3 Закону № 185).
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.
Слід зауважити, що частиною четвертою статті 11 Закону № 185 встановлено, що у разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до Закону № 185 безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.
Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Державну дивідендну політику затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», яка набрала чинності 05 грудня 2024 року (далі - Постанова № 1369).
Пунктом 1 Постанови № 1369, зокрема, затверджено Політику державної власності (далі - Політика власності) та Державну дивідендну політику (далі - Дивідендна політика).
Відповідно до пункту 1 Дивідендної політики, вона є невід’ємною частиною Політики власності та визначає загальні принципи, порядок та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та виплати дивідендів , господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами до державного бюджету з урахуванням принципу забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями суб’єкта господарювання, а також порядок розстрочення платежу із сплати товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі дивідендів до державного бюджету.
Дія Дивідендної політики не поширюється на управління банками, що здійснюється відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Дивідендна політика спрямована на реалізацію державою права як акціонера (учасника) товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі на отримання дивідендів та прав власника щодо отримання частини чистого прибутку (доходу) державного унітарного підприємства за результатами їх фінансово-господарської діяльності (пункт 2 Дивідендної політики).
Згідно з пунктом 8 Дивідендної політики виплата дивідендів товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснюється щороку з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.
Вищий орган управління державного унітарного підприємства, товариства у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі приймає рішення про виплату дивідендів (відрахування частини чистого прибутку) у розмірі не менше 75 відсотків чистого прибутку державного унітарного підприємства (товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) за відповідний звітний період (абзац третій пункту 6 Дивідендної політики).
Водночас абзацом четвертим пункту 6 Дивідендної політики передбачено, що спеціальними законами або рішеннями Кабінету Міністрів України може бути визначений інший розмір виплати дивідендів товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (частини чистого прибутку державного унітарного підприємства) на користь держави, але не менше 30 відсотків.
Відповідно до абзацу четвертого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 01 липня року, що настає за звітним.
Також Законом № 185 встановлені інші умови та строки сплати дивідендів.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі (абзац п’ятий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів — сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Водночас пунктом 7 Дивідендної політики передбачено, що прибуток, отриманий дочірніми підприємствами, повинен враховуватися під час узгодження передбачуваного обсягу дивідендів (частини чистого прибутку) для державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Отже, враховуючи, що показники дочірніх підприємств та господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності, вони не сплачують дивіденди до державного бюджету та відповідно не подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючого органу.
Абзацом дев’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди до державного бюджету до З1 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Разом з тим пунктом 9 Дивідендної політики передбачено, що рішення про розстрочення платежів із сплати товариством, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі дивідендів до державного бюджету приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки з урахуванням галузевих особливостей діяльності товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Розстрочення такого платежу може надаватися на частину суми дивідендів, що перевищує 30 відсотків частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
На підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України державні унітарні підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі сплачують дивіденди (відрахування частини чистого прибутку) за поточний рік авансом у сумі, яка не перевищує або дорівнює сумі дивідендів (частини чистого прибутку) за попередній рік, у строки, встановлені у такому рішенні (пункт 12 Дивідендної політики).
У період дії правового режиму воєнного стану Кабінет Міністрів України за поданням відповідного суб’єкта управління може прийняти рішення про . залишення в розпорядженні державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі частину чистого прибутку, яка перевищує ЗО відсотків чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, за умови, що відповідне державне унітарне підприємство, товариство є оператором об’єкта критичної інфраструктури або суб’єктом оборонно-промислового комплексу, або належить до сфери управління Міноборони (пункт 12 Дивідендної політики).
Отже, виплата дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі за результатами фінансово-господарської діяльності за звітний період здійснюється у розмірі, встановленому абзацом третім пункту 6 Дивідендної політики, а саме не менше 75 відсотків чистого прибутку за такий звітний період.
Водночас Кабінет Міністрів України може прийняти окремі рішення щодо індивідуального розміру відрахування дивідендів на державну частку (частини чистого прибутку (доходу)), авансової сплати, розстрочення сплати таких платежів до бюджету, а також про залишення в розпорядженні державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі частини чистого прибутку, яка перевищує 30 відсотків чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
Звертаємо також увагу, що абзацами першим - третім статті 19 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що:
господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі, включених до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі 90 відсотків до 01 липня року, що настає за звітним періодом;
господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 50 і більше відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті, та крім господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включених до консолідованої фінансової звітності Такого господарського товариства), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі 90 відсотків до 01 липня року, що настає за звітним періодом;
господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі 90 відсотків до 30 липня року, що настає за звітним періодом, за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором.
Також нагадуємо, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 52 Закону №185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує Міністерство економіки України відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності разом з Міністерством фінансів України.