Хто (нерезидент чи його постійне представництво) після взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток за місцезнаходженням свого постійного представництва має право у разі самостійного виявлення помилок у податковій звітності постійних представ

Хто (нерезидент чи його постійне представництво) після взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток за місцезнаходженням свого постійного представництва має право у разі самостійного виявлення помилок у податковій звітності постійних представництв за минулі звітні (податкові) періоди подати уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств?

Починаючи з 01.01.2021 згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ.

При цьому, з урахуванням положень п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, нерезиденти, постійні представництва яких перебували на обліку як платники податку на прибуток підприємств, були зобов’язані протягом трьох місяців (з 01.01.2021 до 31.03.2021) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.      Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021, залишалися платниками таких податків відповідно до вимог ПКУ до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Нерезидент, який поставлений на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов’язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах у яких на обліку в якості платника податку перебував відокремлений підрозділ нерезидента як постійне представництво.

Подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств починається з періоду в якому відбулась реєстрація нерезидента платником податку на прибуток підприємств.

Постійні представництва нерезидентів за податкові (звітні) періоди до 01.01.2021 визначали об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств одним з трьох способів, а саме, шляхом подання:

Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), якщо суми прибутків нерезидентів, які провадили свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковувались в загальному порядку, або

Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544 (далі – Наказ № 544), або

Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 за формою, затвердженою Наказом № 544.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 (набув чинності 01.12.2020) затверджено зміни до форми Декларації, та визнано таким, що втратив чинність, Наказ № 544, яким було затверджено форми Розрахунків.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлений ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

В Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 № 277, зазначено, що нерезидент може наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток підприємств свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо). Відповідні повноваження і обов’язки можуть бути передбачені у положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом, або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку.

З урахуванням зазначеного, нерезидент з моменту постановки на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва, починаючи зі звітних періодів 2021 року несе відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, в тому числі за періоди у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво. У разі самостійного виявлення помилок, що містяться у податковій звітності постійних представництв за минулі звітні (податкові) періоди, нерезидент зобов’язаний уточнити показники такої звітності, використавши чинну на дату уточнення форму Декларації.