Яку податкову декларацію з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) і в які строки необхідно подати платнику плати за землю...

Яку податкову декларацію з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) і в які строки необхідно подати платнику плати за землю юридичній особі – правонаступнику, що утворилась після реорганізації підприємств (злиття, розподілу, виділення тощо)?

Цивільно-правові відносини регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). При цьому цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про її припинення.
Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, постійні землекористувачі та орендарі земельних ділянок державної або комунальної власності, які з дня виникнення відповідного права на земельну ділянку вносять таку плату за землю (підпункти 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 104 ЦКУ у разі реорганізації юридичної особи у результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення відбувається передання майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.
Пунктом 63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), передбачено, що всі платники податків підлягають обліку або реєстрації у контролюючих органах. Процедури, пов’язані із зняттям з обліку платників податків у контролюючих органах, визначені розд. XI Порядку № 1588.
З огляду на те, що підставою для нарахування плати за землю є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПКУ) та договір оренди земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а також дата виникнення у юридичної особи – правонаступника земельної ділянки відповідного права на таку ділянку, тому питання щодо подання податкової декларації з плати за землю – вид декларації («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча») та строк її подання, потребує аналізу землевпорядних та правовстановлюючих документів за кожною окремою земельною ділянкою, що в порядку ст. 79 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями, набула статусу об’єкта цивільних прав та ідентифікована за такими необхідними для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю елементами податку як: платник – власник або користувач; об’єкт оподаткування – межі та площа; база оподаткування – нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 ПКУ).
Тому, для отримання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо Вам звернутись до контролюючих органів відповідно до ст. 52 ПКУ.