Богдан Катрушин: наявність податкового боргу – підстава для внесення майна боржника до податкової застави

«Наявність податкового боргу – підстава для внесення майна боржника до податкової застави відповідно до статей 88, 89 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та реєстрації її у відповідному державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна», - повідомив для ЗМІ начальник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Богдан Катрушин.   

За його словами, пріоритет у роботі інспекції віддається принципам взаєморозуміння й підтримки, стимулювання до добровільної сплати податків. Головна мета податкової служби полягає у забезпеченні бюджетів усіх рівнів платежами, контролю за їх нарахуванням та своєчасною сплатою.

У будь-якої людини слово «борг» асоціюється з негативними подіями і наслідками. Не є виключенням і заборгованість платника податків перед державою. Причини виникнення податкових боргів є абсолютно різними. І їх діапазон коливається від абсолютно об’єктивних, як то нестача обігових коштів на підприємстві через недбалість контрагентів, так і звичайне безвідповідальне ставлення платника до власних податкових обов’язків.

Переглянути інформацію щодо наявності/відсутності податкового боргу можливо в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».

Законодавством передбачено декілька шляхів взаємодії платників і контролюючих органів щодо роботи з податковим боргом - відстрочення, розстрочення, обмеження платників у праві розпорядження майном, примусове стягнення боргів, адміністративний арешт та інші.

Так, розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 ПКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до територіальних органів ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу ДПС та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Згідно п. 100.1 ст. 100 ПКУ на суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу) у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. 

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп.100.12.2 п.100.12 ст.100 ПКУ договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу у разі, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового (відстроченого) зобов'язання чи податкового боргу.

Необхідно зауважити, що підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отримати дані щодо стану заборгованості підприємств перед бюджетом та надійності ділових партнерів в частині сумлінності сплати ними податків і зборів можна завдяки он-лайн сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» через офіційний веб-портал Державної податкової служби України.

«З метою уникнення негативних наслідків та прикрих випадків виконуйте податковий обов’язок та сплачуйте податки вчасно і в повному обсязі», – наголосив начальник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Богдан Катрушин.