Східне міжрегіональне управління ДПС
по роботі з великими платниками податків
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Контрольовані операції: подання копії аудиторського висновку разом з фінансовою звітністю платниками податку на прибуток

, опубліковано 16 вересня 2021 о 10:30

За який звітний період вперше та в якому вигляді платники податку на прибуток, які оприлюднюють фінансову звітність разом з аудиторським висновком, зобов’язані подавати копію такого висновку до контролюючого органу в складі документації з трансфертного ціноутворення та яка відповідальність за її неподання?

Вимоги щодо складення та подання документації для цілей податкового контролю визначено п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період (п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі), визначений у п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, документація з трансфертного ціноутворення включає, зокрема, копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків) (п.п. «й» п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року, то вимога стосовно наявності у документації копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків має в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації з трансфертного ціноутворення починаючи з 2020 звітного року.

За відсутності такої інформації у документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік, яка буде подана на запит контролюючого органу, контролюючий орган, керуючись п.п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в редакції Закону № 466, має право надіслати платнику податків додатковий запит із вимогою надати зазначену інформацію.

Зокрема, документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 ПКУ неподання платником податків, зокрема, документації з трансферного ціноутворення відповідно вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, документації з трансферного ціноутворення.

Неподання платником податків, зокрема, документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання документації з трансферного ціноутворення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Враховуючи зазначене, платники податку на прибуток, які оприлюднюють фінансову звітність разом з аудиторським висновком та здійснюють контрольовані операції, на запит контролюючого органу подають у складі документації з трансфертного ціноутворення копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності, вперше за звітний період – 2020 рік в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Відповідно до ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за теж порушення,

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.