Про актуальне на сеансі телефонного зв'язку "гаряча лінія"

У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – Міжрегіональне управління) 14 вересня 2021 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання, які цікавлять великий бізнес».

На питання платників відповідала заступник начальника управління - начальник відділу податкового адміністрування підприємств гірничо-добувної галузі Криворізького управління податкового адміністрування підприємств Східного МУ ДПС по роботі з ВПП Марина Єрмолай.

Наводимо питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Питання: Чи є неподання платником ПДВ аудиторського висновку разом з фінзвітністю  підставою для зупинення реєстрації податкових накладних?

Відповідь: Стаття 16 Кодексу передбачає обов’язки платників податків щодо надання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3 п.16.1).

Нормами статті 46 Кодексу визначено термін податкової декларації, а саме це розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.46.2. ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід'ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Підпунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. N 1165 встановлено критерій ризиковості коли платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

 

Неподання фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу є також одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до п.7 Критеріїв ризиковості платника податку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. N 1165.

 

Питання: Яким чином надаються великими платниками податків документи під час перевірок?

 

Відповідь: Змінено Порядок надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок.

Мінфін наказом від 15.09.2020 р. № 561 (далі - Наказ № 561) затвердив зміни до Порядку надання великими платниками податків електронних документів під час перевірок, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 №1393 (далі - Порядок). Наказ набрав чинності через дев'ять місяців з дня його офіційного опублікування - 27 серпня 2021 року.

Цей Порядок визначає загальні принципи організації надання документів (інформації), визначених п. 85.2 Податкового кодексу , в електронній формі великими платниками податків (далі - ВПП) до контролюючих органів та формат і структуру таких документів при проведенні документальної перевірки.

Документ поширюється на контролюючі органи та на великих платників податків.

Для надання електронних документів ВПП до контролюючого органу, що проводить перевірку, платник податків повинен мати (п. 2.1 Порядку):

- програмне забезпечення з ведення бухгалтерського обліку для формування електронних документів ВПП у визначеному цим Порядком форматі;

- доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

- отримані у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (далі - кваліфікований надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та/або кваліфікованої електронної печатки (за наявності).

 

Підставою для прийняття електронного документа ВПП в електронному вигляді є (п. 2.3 Порядку):

- його відповідність визначеному цим Порядком формату;

- підтвердження кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) чи печатки платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для документів у паперовій формі за умов, встановлених ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- чинність кваліфікованого сертифіката відкритого ключа на момент накладення КЕП чи печатки.

 

При цьому, викладено у новій редакції порядок надання електронних документів (інформації) ВПП та визначено формат їх надання (розд. III Порядку). Зокрема, великий платник податків зобов'язаний надати електронні документи (інформацію) ВПП з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу, у встановленому п. 3.2 Порядку форматі.

 

Визначено, що електронні документи (інформація) ВПП надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Він містить експортовані з вихідної системи обліку дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов'язань, а також інформацію щодо змін у фінансово-господарському стані СГ за певний період. Структура надання електронних документів (інформації) ВПП (стандартний аудиторський файл (SAF-T UA)) наведена у додатку до цього Порядку.

 

Формування електронного документа (інформації) ВПП завершується накладанням КЕП та кваліфікованої електронної печатки (за наявності) посадових осіб ВПП у такому порядку:

- першим - КЕП головного бухгалтера (бухгалтера) або КЕП керівника;

- другою - кваліфікована електронна печатка ВПП (за наявності).

 

Електронні документи (інформація) ВПП під час перевірок надсилаються до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку.

 

 

Питання: Чи можна помилково сплачені кошти на інший рахунок повернути через               Е-кабінет?

 

Відповідь: Платники податків мають змогу у режимі 24/7 дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».

Задля цього у головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливе лише протягом 1095 днів від дати їх сплати за умови надання заяви та відсутності у такого платника податкового боргу.

 

Питання: Як практично застосовувати сервіс «InfoTAX»?

 

Відповідь: Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом;  реєстраційні та облікові дані; про результати обробки документів; про строки подання звітності та сплати податків.

Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

 

Питання: Що вважається оригіналом будь-якого електронного документа, отриманого СГ в електронному вигляді через Електронний кабінет, та чи буде роздрукований документ в паперовому вигляді також вважатись оригіналом?

 

Відповідь: Відповідно до ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 1 Закону № 851 визначено, що обов’язковий реквізит електронного документа – обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону № 851).

Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Разом з тим, ст. 8 Закону № 851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал: свідоцтва про право на спадщину; документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, оригіналом будь-якого електронного документа, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.