Відповідно до п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Крім того, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником Рентної плати в частині визначення коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку відповідно до п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 258 ПКУ можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.