Актуальні питання оподаткування доходів та виплат на користь нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів

Про питання, які доволі часто надходять від платників стосовно застосування норм Податкового кодексу України з урахуванням змін передбачених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», розповів для ЗМІ в.о. начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Андрій Суббот.

Питання 1: Які саме доходи та інші виплати на користь нерезидента підлягають оподаткуванню на підставі пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, з урахуванням змін передбачених Законом №466, як такі, що вважаються прирівняними до дивідендів відповідно до пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу?

Відповідь: Об’єктами, які прирівнюються до дивідендів на підставі абз.4-6 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ вважатимуться:

- ­завищені суми доходу нерезидентів від платежів резидентів за цінні папери (корпоративні права) понад суму такого доходу, визначеного із дотриманням принципів «витягнутої руки» щодо умов контрольованої операції.

Під цінними паперами (корпоративними правами) передбаченими абз.4 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ мається на увазі цінні папери у визначенні ст.3 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV Про цінні папери та фондовий ринок пп.5, а саме: пайові цінні папери, які засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.

До пайових цінних паперів відносяться:

(а) акції;

(б) інвестиційні сертифікати;

(в) сертифікати ФОН;

(г) акції корпоративного інвестиційного фонду;

- завищені витрати резидента в операціях придбання у нерезидентів товарів (робіт, послуг) крім цінних паперів та деривативів понад суму витрат, визначену із дотриманням принципів «витягнутої руки» щодо умов контрольованої операції;

- занижений дохід резидента в операціях продажу нерезиденту товарів (робіт, послуг) у порівнянні до суми доходу, визначеної із дотриманням принципів «витягнутої руки» щодо умов контрольованої операції.

Під товарами передбаченими абз.6 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ мається на увазі товари у визначенні згідно пп.14.1.244 ПКУ, у тому числі цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

 Питання 2: Контрольовані операції за який перший звітний (податковий) рік можуть бути об’єктом оподаткування відповідно до абз.2 п.141.4.2 статті 141 ПКУ?

Відповідь: Зміни до пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, яким визначено перелік контрольованих операцій, щодо яких може бути застосоване право на оподаткування у відповідності до пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, набули чинності з 1 січня 2021 року.

Таким чином, контрольовані операції, до яких може бути застосоване право на оподаткування визначене пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ щодо об’єктів оподаткування, визначених абз.4-6 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, є господарські операції здійснені платником податку починаючи з 1 січня 2021 року та які повинні бути зазначені платником податку у Звіті про контрольовані операції за 2021 рік і наступні роки та відповідно стають об’єктами оподаткування починаючи з 2021 року – першого (звітного) податкового року набуття чинності відповідних змін до пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ.

 Питання 3: Який граничний строк сплати податку, якщо платником здійснені відповідні виплати на користь нерезидента, які є об’єктом оподаткування, раніше за граничний строк подання звіту про контрольовані операції?

Відповідь: Відповідно до абз.2 пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, у разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абз.4-6 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу "витягнутої руки", або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Отже виконавши обов’язок утримання податку з суми, що є об’єктом оподаткування (з суми, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки» або з суми інших доходів, прирівняних до дивідендів відповідно до абз.3 та 7 пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ), платник податку зобов’язаний сплатити податок до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік, тобто до 1 жовтня року наступного за звітним.

Питання 4: Чи повинен платник податку застосовувати розрахунок, наведений у абз.3 пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ у разі, коли ним утримано податок з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), але сплата утриманого податку буде здійснена платником податку не під час грошової виплати відповідного доходу на користь нерезидента, але до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції?

Відповідь: Ні, адже платником податку виконана відповідна вимога абз.2 пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ щодо утримання податку з доходу, прирівняного у відповідності до положень Кодексу до дивідендів і такий дохід виплачується у грошовій формі. Водночас, якщо платник податку здійснює виплату нерезиденту доходу, прирівняного у відповідності до положень ПКУ до дивідендів, у будь-якій формі, відмінній від грошової, такий платник податку повинен застосовувати розрахунок, наведений у абз.3 пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ.