Суд підтвердив правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 07 січня 2025 о 08:46 Розділ: Новини

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 003 399, 25 грн.

У ході судового розгляду представниками ГУ ДПС у Полтавській області звернуто увагу суду на те, що основним видом діяльності позивача з моменту створення підприємства було КВЕД 42.11 – Будівництво доріг і автострад, у серпні 2021 року підприємство змінило основний вид діяльності на КВЕД 56.10 – Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що також підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів, які б свідчили, що позивач планує використовувати зерносховище в господарській діяльності суду не надані.

Суд апеляційної інстанції підтримав та погодився з висновками суду першої інстанції, що придбання зерносховища, а відповідно й послуг з його будівництва, не пов’язане з господарською діяльністю та не спрямоване на отримання підприємством доходу, а тому не призначене для використання в операціях, що є господарською діяльністю позивача.

Крім того, як під час перевірки, так і в ході судового розгляду справи, позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу щодо не підтвердження використання придбаного зерносховища, а відповідно й послуг з його будівництва у межах господарської діяльності позивача.

Отже, ПДВ по даному товару не використано в операціях, що є об’єктом оподаткування, тому необхідно нарахувати податкові зобов’язання згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що за відсутності ділової мети у платника податків такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, яка об’єктивно спрямовується на одержання прибутку, а відтак наслідки господарських операцій, вчинених без ділової мети, не підлягають відображенню в податковому обліку.

Також судом зауважено на проведенні транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, з метою штучного податкового кредиту, які не мають реального характеру.

Таким чином, встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, та інше в силу відсутності транспортних засобів, приміщень та матеріальних, трудових ресурсів, що свідчить про відсутність можливостей надання будівельних послуг.

Представником позивача не надано суду доказів, які б підтверджували правомірність віднесення платником сум ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем пояснення та первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків податкового органу про наявність виявлених під час перевірки порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості висновків акту перевірки про недотримання позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, правомірності спірних податкових повідомлень рішень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 440/6417/23 – відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.