Чи потрібно здійснювати перереєстрацію РРО та/або ПРРО з метою виключення інформації, щодо індивідуального податкового номеру в фіскальному чеку, якщо СГ включений до реєстру платників ПДВ та використовує особливості оподаткування єдиним податком ...Розділ: Новини

Чи потрібно здійснювати перереєстрацію РРО та/або ПРРО з метою виключення інформації, щодо індивідуального податкового номеру в фіскальному чеку, якщо СГ включений до реєстру платників ПДВ та використовує особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс.?

Згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 1.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, особі, що реєструється як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.
Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов’язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, пов’язаних із розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про ПДВ, оформленні податкового кредиту.
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Тобто, для суб’єктів господарювання, які обирають третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відс., та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, відповідно до положень підпунктів 9.5 та 9.9 пп. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ реєстрація платника ПДВ не анулюється.
Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).     Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону № 265, зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів. Надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні послуг в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Відповідно до п. 2 розд. II Положення № 13 для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, обов’язковим реквізитом фіскального касового чека на товари (послуги) є, зокрема, індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Процедури реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації РРО та ПРРО регулюються порядками, що розроблені відповідно до ст. 7 Закону № 265, зокрема:
для РРО – Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547);
для ПРРО – Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317).
Згідно з п. 2 глави 3 розд. II Порядку № 547 у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311405) (додаток 1 до Порядку № 547) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації, реєстраційне посвідчення.
Перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО (п. 8 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 9 розд. II Порядку № 317 передбачено, що заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – заява № 1-ПРРО), що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).
Отже, у разі присвоєння/анулювання індивідуального податкового номера платника ПДВ суб’єкт господарювання, який є користувачем ПРРО, подає заяву № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» та у розд. 2 «Дані щодо суб’єкта господарювання» заяви № 1-ПРРО зазначає відповідні дані, що відповідають вказаним змінам.