Чи сплачують єдиний внесок роботодавці – ЮО, які після 19.07.2022 прийняли рішення, на строк збереження місця роботи і посади, нараховувати та виплачувати виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним під час мобілізації на військ

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 19 вересня 2022 о 09:15 Розділ: Новини

Чи сплачують єдиний внесок роботодавці – ЮО, які після 19.07.2022 прийняли рішення, на строк збереження місця роботи і посади, нараховувати та виплачувати виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України?

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема, до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП).

Так, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.

Розмір єдиного внеску для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, визначено ст. 8 Закону № 2464.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 установлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105- IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, якщо юридична особа (роботодавець) є платником єдиного податку третьої групи та здійснює нарахування (виплату) середнього заробітку на користь найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, то вона має право сплачувати єдиний внесок з урахуванням порядку, визначеного п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Водночас, якщо нарахування зазначеного доходу здійснюється юридичною особою, яка не є платником єдиного податку, то сплата єдиного порядку проводиться у загальному порядку – без урахування положень п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.