Чи зобов’язані державні підприємства, що діють на основі державної власності, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату ЄП третьої групи за ставкою 2 відс. відраховувати...

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 01 вересня 2022 о 14:46 Розділ: Новини

Чи зобов’язані державні підприємства, що діють на основі державної власності, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату ЄП третьої групи за ставкою 2 відс. відраховувати до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) та відповідно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств?

Відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 9.2 та п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у разі нездійснення такими підприємствами видів господарської діяльності, визначених п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 291.2 ст. 291 глави 1 розд. ХІV ПКУ визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, зокрема, податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ (п. 297.2 ст. 297 ПКУ).
Дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи (юридичними особами) власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ (п. 297.4 ст. 297 ПКУ).
Положеннями глави 1 розд. ХІV та п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з частини чистого прибутку (доходу) платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки.
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, зокрема, регулюється ст. 11 прим. 1 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) та ПКУ.
Державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені Законом № 185, подають до податкового органу Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) в порядку та строки, встановлені ПКУ (частина третя ст. 11 прим. 1 Закону № 185).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів врегульовано п. 57.1 прим. 1 ст. 57 розд. II ПКУ.
Відповідно до абзацу сьомого п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Це положення поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету (абзац восьмий п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів) (абзац шостий п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Враховуючи викладене, державні підприємства, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс., зобов’язані сплачувати до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) та подавати Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючих органів.
Державні підприємства платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів.
Водночас, для платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи, абзацом третім п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено після повернення до загальної системи оподаткування можливість врахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки.