Чи повинен орендар сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідно до прийнятого органом місцевого самоврядування рішення про нову нормативну грошову оцінку землі, якщо зміни не внесені до договору оренди землі?

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 17 лютого 2022 о 13:48 Розділ: Новини

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 - 7 років) визначено частиною другою ст. 18 Закону № 1378.
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).
Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).