Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 15 лютого 2022 о 16:27 Розділ: Новини

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненням одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з абзацом третім п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України від 05 жовтня 1995 року № 356/95-ВР «Про боротьбу з корупцією» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 356), який втратив чинність з 01 січня 2011 року, декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, здійснюється в порядку і на підставах, передбачених ст. 13 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3723).
З огляду на норми ст. 2 Закону № 356, зі змінами, внесеними Законом України від 11 липня 2002 року № 90-IV із змінами та доповненнями, та Законом України від 23 лютого 2006 року № 3490-IV, до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, належали, зокрема, депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад (далі – депутати місцевих рад).
Статтею 13 Закону № 3723 визначено, що особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої – сьомої категорій, передбачених ст. 25 Закону № 3723, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї. Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, передбачених ст. 25 Закону № 3723, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.
Зазначені відомості подаються державним службовцем щорічно. Порядок подання, зберігання і використання цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 13 Закону № 3723 (у редакції ЗаконуУкраїни від 02 грудня 2010 року № 2756-VI) особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої – сьомої категорій, передбачених ст.25 Закону № 3723, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації зазначаються відомості стосовно членів сім’ї.
Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої та другої категорій, передбачених ст. 25 цього Закону № 3723, повинна зазначити в податковій декларації також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.
Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем подається щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.
Порядок зберігання і використання довідок та цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З огляду на наведене, протягом 2005 – 2010 років ст. 13 Закону № 3723 передбачала порядок і підстави подання відомостей про декларування доходів виключно особами, які претендують на зайняття посади державного службовця третьої – сьомої категорій, передбачених ст. 25 Закону № 3723, та державними службовцями.
Згідно зі ст. 1 Закону № 3723 державними службовцями є особи, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Відповідно до п. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) дія Закону № 3723 поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, Закону № 2493 та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 13 Закону № 2493 передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої – сьомої категорій, надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, стосовно себе та членів своєї сім’ї. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої – другої категорій, повинна надати також відомості про належне їй та її родині нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках та цінні папери.
Зазначені відомості надаються посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно в порядку, встановленому законом.
Категорії посад в органах місцевого самоврядування визначено ст. 14 Закону № 2493, з якої випливає, що депутати місцевих рад не є посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.