Плата за землю: декларування та сплата

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 02 лютого 2022 о 13:17 Розділ: Новини

Із земельними відносинами мають справу майже всі суб’єкти господарювання. Про ключові правила, особливості нарахування та сплати земельного податку розповів для ЗМІ начальник Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків Богдан Катрушин.

За його словами, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Порядок оподаткування земельним податком регулюється розділом XII Податкового кодексу України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію  протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місцем, у якому відбулися такі зміни.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів від 16.06.2015 № 560.

«Своєчасна сплата земельного податку землекористувачами – це їх самостійний обов’язок , оскільки згідно зі статтею 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним», - нагадав Богдан Катрушин.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Більш детально Богдан Катрушин розповів про особливості продовження оренди земель державної, комунальної власності та помилки, які допускають суб’єкти господарювання.

«Оренда земельної ділянки – самостійний вид використання землі на праві користування. Основними принципами оренди землі є строковість і платність. Принцип строковості полягає в тому, що оренда земельної ділянки завжди пов’язана із встановленням строку її використання. Відповідно до принципу платності при оренді земельної ділянки обов’язково визначається певний розмір орендної плати за її використання у передбачених законом формах. Забезпечення використання землі за цільовим призначенням – один з головних обов’язків землекористувачів. Конкретна земельна ділянка має використовуватися відповідно до умов її надання», - зазначив Богдан Катрушин.

За його словами, договір оренди землі може бути пролонговано автоматично або поновленням договору на підставі додаткової угоди та рішення органу державної влади або місцевого самоврядування.

Доволі часто платники звертаються стосовно продовження договору до державного органу, який не наділений повноваженнями подовжити договір. У разі таких дій пропускається строк поновлення договору, тому суб’єктам господарювання необхідно звертати увагу на розпорядника землі.

З метою уникнення непорозумінь суб’єктам господарювання важливо аналізувати та виконувати вимоги державного органу стосовно переліку документів, які необхідні для подовження договору.