Чи звільняються від подання звітності та сплати ЄВ платники ЄВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України?Розділ: Новини

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) для цілей Закону № 1207:

зупиняється застосування до платників ЄВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464, якими визначено заходи впливу, стягнення та відповідальність за порушення Закону № 2464;

платники ЄВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.

Платники мають право на добровільну сплату ЄВ, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є 20 лютого 2014 року (частина друга ст. 1 Закону № № 1207).