Щодо відкриття спеціального рахуноку в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларуванняРозділ: Новини

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).