Чи виконує функцію податкового агента інвестиційна фірма, якщо розрахунки між ФО та ЮО провадяться самостійно?

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 23 жовтня 2021 о 09:34 Розділ: Новини

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 якого податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На виконання положень ПКУ Міністерством фінансів України наказом від 22.11.2011 №1484 із змінами та доповненнями та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 22.11.2011 № 1689 із змінами та доповненнями затверджено Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента.

Водночас, п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених Законом № 3480.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами включає такі види діяльності: субброкерську діяльність; брокерську діяльність; дилерську діяльність; діяльність з управління портфелем фінансових інструментів; інвестиційне консультування;

андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії; діяльність з розміщення без надання гарантії.

Разом з тим, перелік операцій, які можуть здійснюватися без участі або посередництва інвестиційної фірми, визначено частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.

Деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480, є нікчемними (частина тринадцята ст. 36 Закону № 3480).

Враховуючи викладене, при здійсненні фізичною та юридичною особами операцій з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться з використанням послуг інвестиційних фірм, податковим агентом є інвестиційна фірма. При цьому така інвестиційна фірма повинна виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ.