Щодо перевірок та відповідальності при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 25 серпня 2021 о 10:31 Розділ: Новини

Чи має право контролюючий орган провести перевірку фізичної особи за наслідками декларування активів при процедурі одноразового (спеціального) добровільного декларування? Які види відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, будуть застосовуватися до декларанта у разі несплати (несвоєчасної сплати) декларантом суми збору, який обрав ставку збору з розстроченням сплати трьома рівними частинами? – відповідає виконуючий обов’язки начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП Андрій Суббот.

Так. З метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

- перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;

- звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим цього підпункту, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.

У разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 365 днів з дня подання декларації декларантом порушення ним умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (у тому числі відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою), та/або відсутності передбачених копій документів, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня. наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та/або перелік не наданих документів у порядку, визначеному Кодексом, проводить документальну позапланову невиїзну перевірку та здійснює нарахування грошових зобов’язань.

Такі валютні цінності та права вимоги (у тому числі грошові кошти, позичені третім особам), що відображені в декларації, та/або активи, вартість яких має бути підтверджена

документально, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює нарахування грошових зобов’язань у порядку, визначеному Кодексом.

Щодо видів відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, будуть застосовуватися до декларанта у разі несплати (несвоєчасної сплати) декларантом суми збору, який обрав ставку збору з розстроченням сплати трьома рівними частинами.

У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати трьома рівними частинами, першої частини податкового зобов’язання такий платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та тимчасово звільняється від виконання обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року. У разі несплати (несвоєчасної сплати) другої чи третьої частини податкового зобов’язання декларант притягується до відповідальності та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.