Відповідно до п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок №1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку № 1588).
Відповідно до абзацу третього п. 64.7 ст. 64 ПКУ після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків (далі – ВПП), з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження ВПП, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого ВПП.
Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).
Таким чином, суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або які перебувають на основному обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП, повинні подавати податкові декларації акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
Сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів здійснюється до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
При цьому, суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, в тому числі, які перебувають на обліку в Міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з ВПП, мають стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, що територіально обслуговує адміністративно-територіальну одиницю на якій розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів. Взяття на облік за неосновним місцем обліку ВПП здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку.