Відповідно до пункту 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договорами про спільну діяльність сторони (далі - ДСД) (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Згідно пунктом 3.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі - Порядок № 1588), підставою для взяття на облік ДСД сприйняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ.
При цьому документи, подані для взяття на облік ДСД, повертаються контролюючим органом уповноваженій особі, якщо до заяви за формою № 1-ОПП недодано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (пункт 4.11 Порядку № 1588).
Крім того, відповідно до ПКУ в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, починаючи з 01 січня 2015 року, ПКУ не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Також відповідно до пункту 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договорами про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
ПКУ не передбачено особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані, зокрема, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Водночас відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Крім того, згідно з підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПКУ визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб, у тому числі є податковий агент.
Водночас ПКУ для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та подання звітності не визначає, що учасники за договорами про спільну діяльність є податковими агентами.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Отже, оскільки розділ IV ПКУ не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи та не визначає, що така категорія є податковим агентом, усі функції стосовно питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб та подання відповідної звітності виконує уповноважена особа, одна із учасників такого договору.